Основні шкідники винограду

ФІЛОКСЕРА 

  Карантинний об’єкт. У ХІХ столітті філоксеру було завезено зі США у Європу. Живиться тільки на американській виноградній лозі й гібридах, отриманих від схрещування європейських сортів з американськими видами винограду.

 Виноградна філоксера - попелиця зеленувато-жовтого кольору, ледь видима неозброєним оком. 

  Відомі дві основні форми філоксери: коренева і листова, або галова. 

    Особи кореневої форми філоксери спочатку лимонно-жовтого, а потім жовтувато-бурого кольору, з парою коротких вусиків і довгим хоботком. Живе ця форма шкідника на коренях, підземному штамбі виноградного куща і на відводках європейських, американських сортів і гібридів. Найбільш чутливі до цієї форми філоксери європейські сорти; менше пошкоджуються нею підщепні сорти і гібриди. Поразка кореневої формою філоксери відбувається наступним чином. Личинка проколює хоботком тканину кореня або штамба. В місце уколу зі слиною виділяються ферменти, які сприяють перетворенню білків, жирів і вуглеводів клітини в форму, найбільш доступну філоксери. Таким чином руйнується велика кількість клітин, що входять до складу тканин.

  Листова філоксера не розвивається на європейських сортах. Вона живе тільки на підщепних лозах і на деяких сортах гібридів. Навесні з яєць виходять личинки, які живляться соком на листі. У місцях, де личинки присмоктуються до листків, з нижньої сторони їх утворюються здуття, звані галлами, в яких личинки розвиваються. При дуже сильному зараженні насаджень шкідником галли з'являються на стеблі, вусиках, черешках листя. Личинки в галах перетворюються на самиць, які відкладають яйця, даючи нове покоління. За літній період розвивається до 9 поколінь філоксери. Частина личинок, починаючи з другого покоління, переходить на корені й утворює кореневу форму філоксери. Сильне пошкодження філоксерою може призвести до повної загибелі кущів винограду. Поширюється філоксера з посадковим матеріалом, а також за допомогою вітру, води й садового реманенту.

      Філоксера неоднаково розвивається на різних ґрунтах. Існують ґрунту, сприятливі для її життєдіяльності. До них відносяться родючі легкі структурні чорноземні, шиферні та кам'янисті ґрунти. Менш сприятливі для філоксери важкі, безструктурні, глинисті, солонцюваті, лісові, мулисті ґрунти. Але є ґрунту, в яких філоксера розвиватися не може, - це піски. На них можна вирощувати всі європейські сорти на власних коренях, незважаючи на те, що ділянка може бути розташований в зоні поширення філоксери.

ЗАХОДИ БОРОТЬБИ

Радикальний метод боротьби з філоксерою полягає в тому, що при виявленні її на винограднику повністю викорчовують всі кущі в осередку і в навколишній  карантинній зоні. Хімічним способом боротьби з кореневою філоксерою є фумігація грунту спеціальними препаратами (фумигантами). В даний час цей спосіб не застосовується. Препарати (проти листової форми філоксери): Актеллік, Золон, Конфідор, Актара, Енжіоі.

СКОСАРІ (ДОВГОНОСИКИ)

 Дорослі жуки спричиняють два типи пошкоджень: рано навесні об’їдають молоді бруньки, а пізніше фігурно об’їдають молоде листя. Личинки живляться корінням. Жуки активніше живляться в нічні години, перевагу віддають більш загущеним посадкам. Найбільшої шкоди завдають маточникам.

Скосар кримський. Трапляється в Криму, особливо шкідливий у районах південного берега. Пошкоджує виноград, рідше плодові дерева та ягідні чагарники.

     Жук завдовжки 8-11 мм, зверху блискучо-чорний, надкрила опуклі, з дрібними поздовжніми борозенками, прогалини між борозенками в поперечних хвилястих зморшках; головотрубка коротка, товста, нижніх крил немає, тому жуки не літають. Тіло у самців вужче, задні стегна сильно розширені до верхівки. Яйце розміром 0,6-0,7 мм, овальне, жовтувато-коричневе. Личинка 10-12 мм завдовжки, світло-жовта, дугоподібно зігнута, зморщена, вкрита рідкими жорсткими волосками, голова коричнева. Лялечка – 10-11 мм, біла, з двома шипиками на верхівці черевця.

  Зимують статевонезрілі жуки, а також личинки, що не завершили розвиток, у ґрунті та під рослинними рештками. З місць зимівлі виходять у квітні за середньодобової температури +10…+12°С. Додатково живляться бруньками винограду, листям мигдалю, горобини, яблуні, троянди. В теплу погоду жук за ніч може знищити 5-7 бруньок. З появою листків винограду жуки живляться ними до пізньої осені. Ведуть нічний спосіб життя, вдень ховаються. Через 3-6 діб після виходу з місць зимівлі жуки починають спарюватись.

Наприкінці травня – на початку червня починається відкладання яєць, яке триває до вересня. Яйця відкладають по одному або невеликими групами в ґрунт на глибину 10-18 см. Відродившись через 10-12 діб, личинки живляться спочатку гумусом і рослинними рештками, пізніше – корінням виноградної лози. Живуть личинки, залежно від вологості ґрунту, на глибині від 10 до 30 см. Чим сухіший ґрунт, тим глибше знаходяться личинки. Вони 6 разів линяють, проходячи 7 віків. Личинки, які відродилися наприкінці травня – у червні, встигають завершити розвиток і заляльковуються. Ті, що народилися пізніше, залишаються в ґрунті до весни наступного року. На розвиток лялечки потрібно 11-16 діб. Жуки, що вийшли, приєднуються до старих, додатково живляться листям і через 20-25 діб відкладають яйця. Відроджені з них личинки залишаються на зимівлю в ґрунті. У жовтні при зниженні середньодобової температури до +10°С всі жуки переходять на зимівлю. Жуки живуть 2-3 роки, впродовж яких відкладають усього до 1500 яєць.

ЗАХОДИ БОРОТЬБИ

Осінній, літній, весняний обробіток ґрунту. При чисельності понад 2-3 личинки на 1 м2 – внесення в ґрунт інсектицидів. У разі наявності трьох жуків на кущ – проведення двох обробок інсектицидами  у період набубнявіння і розпускання бруньок та під час масового виходу жуків. Препарати: Актара, Енжіо, Супер Бізон, Нокаут, Командор

ГРОНОВА ЛИСТОВІЙКА

     Традиційно шкідник розвивається у трьох поколіннях і тільки у південних районах Криму розвиток проходить у чотирьох поколіннях. Шкодять личинки. Поява личинок першого покоління збігається з початком цвітіння. Личинки пошкоджують бутони, квітки і зав’язі. За масової появи личинки можуть пошкодити до 80 % бутонів. Друге покоління пошкоджує зелені ягоди. Найбільшої шкоди завдають личинки третього покоління, коли ягоди винограду дозрівають. Навіть ледь пошкоджені ягоди в суху погоду засихають, а у вологу гниють.

    В Україні зустрічаються три види листокруток - двохрічна, гронова і виноградна.

   Двохрічна листовійка. Гусениці цього шкідника пошкоджують суцвіття, молоду зав'язь і ягоди винограду. Можуть харчуватися також бирючину, жостером, смородиною чорною і бруслини. Одна гусениця першого покоління знищує близько 30-50 бутонів, а другого - до 20 ягід. На пошкоджених квітках, бутонах, зав'язях і гронах розвиваються різні мікроорганізми, що викликають загнивання спочатку окремих ягід, а потім цілих грон.

Двохрічна листовійка є невеликим  метеликом (розмах крил 14-16 мм) сірувато-жовтого кольору з чорною поперечною смугою у вигляді трикутника на передніх крилах. Гусениця буро-червоного кольору, довжиною до 1,5 см. Лялечка жовто-коричнева, довжиною 0,5-0,7 см, з чотирма парами гачків на задньому кінці.

    Гронова листовійка.   Гусениці цього шкідника завдають великої шкоди суцвіттям, зав'язь і ягодам винограду.  Метелики коричневого кольору, з гарним малюнком з синюватих і бурих плям і смуг на передніх крилах, розмах крил 12 -14 мм. Довжина тіла гусениць 10-13 мм, колір їх зелений або сіро-зелений. Лялечка завдовжки 5-6 мм, від брудно-зеленого до темно-коричневого кольору.

  Виноградна листовійка. Гусениці її навесні вигризають набряклі бруньки, скручують і об'їдають молоде листя. Дуже часто вони пошкоджують суцвіття і зав'язь винограду. Метелики середнього розміру. Передні крила світло-жовтого забарвлення з трьома світло-коричневими смугами, добре виражені у самців. Друга пара крил (задня) сіра. Гусениця брудно-сірого або зеленуватого кольору, з двома парами світлих горбків зі щетинками на кінцях.

ЗАХОДИ БОРОТЬБИ

Після відкривання кущів винограду штамб і рукави необхідно очищати від старої кори. Зняту кору, а разом з нею і зимуючих лялечок шкідника слід спалювати. Однак основним засобом боротьби з гусеницями листокруток є хімічний метод. Обробку проводять в наступні терміни: проти двохрічної листовійки два обприскування через 12-15 днів після початку льоту метеликів першого і другого покоління, третє - через 10 - 12 днів після другої обробки; проти гронової  листовійки перший раз через 12-15 днів після початку льоту метеликів першого покоління, другий - через десять днів після першого (зазвичай напередодні цвітіння винограду), третій - через 12-15 днів після початку льоту метеликів другого покоління; проти виноградної листовійки перший раз під час набрякання бруньок, другий - після їх розпускання. Препарати: Матч, Бі-58, Золон, Талстар, Ф'юрі.

ВИНОГРАДНИЙ ПОВСТЯНИЙ КЛІЩ

Повстяний кліщ (зудень)

Повстяний кліщ - шкідлива комаха-паразит, що живе всюди, де росте виноград. Зустрічається в Африці, Північній Америці, а також Центральної та Південної Європи. У період зимівлі ховається переважно в корі (якщо є тріщини), в лусочках нирок і в опалому листі. В цілому в однієї такої ураженій брунці може мешкати до 1000 кліщів (переважно жіночої статі).

    З моменту набухання і розпускання бруньок виноградний зудень перебирається на листя і починає харчуватися соком рослин. Під час їжі ця комаха виділяє слину, в якій міститься речовина, що сприяє прискоренню зростання і ділення клітин. В результаті його ферменти при безпосередньому контакті з листям винограду призводять до деформації будови листя. Таке порушення будови відображається у вигляді великих і дрібних здуттів овальної форми, що виникають на зовнішній стороні листя.

  На внутрішній ж боці листя, ураженої кліщем, з`являється своєрідний білий наліт, що нагадує пухнастий повсть. Спочатку такий наліт має бежеву або біле забарвлення. Пізніше вони набувають червоний і місцями бурий колір.

ЯК ВИГЛЯДАЄ ЗУДЕНЬ ВИНОГРАДНИЙ?

Добре розглянути зудня неозброєним оком практично неможливо, так як кліщ повстяний виноградний має дуже маленький розмір. Лише при багаторазовому збільшенні можна побачити, що тіло кліща схоже на світлу або жовтувату личинку хробака. Довжина самки відповідає 0,16-0,20 мм, а самця - 0,14 мм. На черевці комахи є численні дрібні щетинки спереду і кільця з шипиками ззаду і посередині тіла.

    Самка кліща здатна давати до 7-12 поколінь паразитів протягом року. Яйця зудня мають прозору структуру, овальну форму і їх розмір дорівнює 0,038 х 0,058 мм. Знайти яйця комахи, як і його самого, можна під роздутими нирками і під білим нальотом із зворотного боку уражених листя.

ЧИМ НЕБЕЗПЕЧНИЙ ЗУДЕНЬ ДЛЯ ВРОЖАЮ ВИНОГРАДУ?

     Відомо, що виноградний зудень з листя здатний перебиратися на молоду зав`язь, пагони і квіти винограду. Отже, пошкоджуються й інші частини виноградної лози. Якщо своєчасно не обробити уражені ділянки винограду, це загрожує його загибеллю і зниженням врожайності в цілому.

   Крім того, кліщ даного типу здатний переносити небезпечні для винограду віруси, негативним чином впливають на визрівання плодів, на стан кореневої системи, листя, що в кінцевому підсумку може призвести до загибелі виноградної лози.

ЯК ВИзначиТИ УРАЖЕНІ ЛИСТЯ ВИНОГРАДУ?

    Для того щоб дізнатися, вразив кліщ виноградний лист ваші рослини в саду, необхідно звернути увагу на листя. При цьому варто дивитися на зворотну сторону листя, так як передня її частина на першому етапі зараження не має візуальної деформації у вигляді горбистих горбків. Однак помітити кліща можна по вторинним ознакам - за наявністю білого махрового нальоту на виворітного стороні листка.

ЗАХОДИ БОРОТЬБИ

Для того щоб позбутися від кліща, необхідно своєчасно з ним боротися. Однак вся складність при цькуванні комахи полягає в тому, що селиться він на зворотному боці листка, а не на його поверхні. Отже, використовуючи спеціалізовані хімічні засоби, необхідно обприскувати листя з тильного боку. Досвідчені садівники рекомендують застосовувати з цією метою колоїдну сірку. Препарати: Фуфанон, Неорон, Карбофос, Тіовіт-Джет, Фиорі, Талстар, Кінмікс, Омайт, Вертімек, Актеллік, Матч.

    Обов'язково використовуйте засоби індивідуального захисту і дотримуйтесь терміни виходу на ділянку після обробок пестицидами.